Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

среда, 3 января 2018 г.

Історичний портрет 
«… Я б обрав життя, яке прожив»
24 грудня  2017 року у центральній бібліотеці ім. Т.Шевченка  відзначили 80 років від дня народження В’ячеслава Чорновола - політика, літературного критика, публіциста, діяча руху опору проти русифікації та національної дискримінації українського народу.  В’ячеслав Чорновіл завжди був настільки живою людиною і жив у реальному часі, настільки реально реагував на ті події, які були, і настільки серйозно своєю активністю їх трансформував, що нині важко відповісти, як би він діяв у тій чи іншій ситуації. Крім того, він серйозно змінювався впродовж усього часу. В’ячеслав Чорновіл 1990 року – це не Чорновіл 60-х, Чорновіл 1994-го – це ще інший рівень позиції. У всі ці періоди була інша ситуація, і він завжди знаходив свій шлях для її вирішення. В’ячеслав Чорновіл 1999-го – ще інший: вирішив відмовитися від політики конструктивної опозиції, натомість схилився до рівня абсолютно непримиренної опозиції. Про активну громадську діяльність В. Чорновола та її наслідки розповів викладач Прикарпатського університету ім.В.Стефаника, Олег Малярчук.

   Присутні на заході ділилися спогадами про перебування В.Чорновола на Калущині. Надзвичайно пізнавальними та цікавими були розповіді громадських діячів Петра Цюпи, Павла Погинайка, Євгена Гірника, Лесі Кирилович, Юрія Погинайка, Степана Петраша та Богдана Сімківа.

  В’ячеслав Чорновіл не є і не був просто актуалізованим політиком партійної конкретики. А саме таким його зазвичай сприймали, саме за це з ним воювали, саме на тому стояла його популярність. Це лише одна й далеко не найвизначніша іпостась В’ячеслава Чорновола. Насправді він і донині залишається стратегічним генієм українського національного самоусвідомлення, структурований практикою філософ дисидентства, людина вершинної суспільно-демократичної думки XX століття, український демократичний "фундаменталіст".
 Він не став Президентом України. Але став її національним Героєм — посмертно. Його вбили в русі — у дорозі, по шляху до тієї, іншої України, за яку він платив здоров´ям і життям.Ця рана ніколи не загоїться. В’ячеслав а Чорновола було вбито жорстоко й підступно, після тривалої психологічної облоги, після масового творення облудної громадської думки. Убито наприкінці тисячоліття, кривавого й загрозливого для України. Убито, як убивали всіх її національних провідників — від Івана Мазепи до Хмеля, від Симона Петлюри до Грушевського, від Тараса Шевченка до Франка, від Степана Бандери до Василя Стуса та Івана Світличного.


«Наш вибір – НАТО»
13 грудня в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка була проведена інформаційна година.
Цього року Україна і НАТО відзначили 20-ту річницю започаткування особливого партнерства (9 липня 1997 р. підписано Хартію про особливе партнерство між Україною та Організацією Північноатлантичного договору). Упродовж двох десятиліть спільної історії, саме сьогодні співробітництво між Києвом та Альянсом проходить випробування у протистоянні реальному ворогу – агресивній Росії.

Агресія Російської Федерації проти України, незаконна анексія нею Автономної Республіки Крим, ведення проти нашої держави так званої «гібридної війни», військове втручання в східних регіонах України, постійний військовий, політичний, економічний та інформаційний тиск з боку Росії зумовлюють необхідність пошуку більш ефективних гарантій незалежності, суверенітету, безпеки і територіальної цілісності України. НАТО є військово-політичним союзом 29 держав. Це союз незалежних, суверенних держав, що об’єдналися в інтересах спільної безпеки та захисту спільних цінностей. Основною метою Північноатлантичного альянсу є захист свободи і безпеки його членів у Європі та Північній Америці відповідно до принципів Статуту ООН. Ця міжнародна організація, створена 4 квітня 1949 року для колективної оборони країн Західної Європи та Північної Америки згідно з принципами 51 статті Статуту ООН.  Відповідно до Вашингтонського договору кожна держава-член Альянсу несе додаткову відповідальність та користується перевагами від участі у системі колективної безпеки. У Ст. 5 ведеться про те, що збройний напад на одного або на кількох членів НАТО розглядатиметься як напад на всіх членів і що “вони домовляються, що в разі здійснення такого нападу кожна з них … надасть допомогу тій Стороні або Сторонам, які зазнали нападу, і одразу здійснить, індивідуально чи спільно з іншими Сторонами, такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили, з метою відновлення і збереження безпеки у Північноатлантичному регіоні”. Такі безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканості кордонів та державного суверенітету не дає жодна з наявних на сьогодні колективних систем безпеки.

Україна ініціювала діалог з НАТО про надання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Країни-члени НАТО "із задоволенням прийняли" дану ідею української сторони, а альянс, зі свого боку, не має права обмежувати євроатлантичні прагнення України. Для НАТО абсолютним та фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій шлях. В тому числі – визначати, чи хоче вона стати членом певного безпекового альянсу. Отже, вступ до НАТО  для України був,  є і буде пріоритетним. Зважаючи на ситуацію, що зараз відбувається на Сході держави, альтернативи цьому немає.

         Про ці важливі для нашої держави питання старшокласників ЗОШ № 10 проінформували працівники бібліотеки  Ольга Небилович та Оксана Федорко.

На заході був також був присутній учень ЗОШ № 10 Михайло Дакус. Це учасник вокальної студії «Ліра» (керівник Оксана Лісовська), який цього року в рамках проекту «Діти за мир в усьому світі» побував у Бельгії, зокрема і в штаб – квартирі НАТО. Він поділився своїми враженнями про подорож, зокрема розповів і про штаб-квартиру НАТО та про зустрічі з видатними  політичними лідерами світу.    


Всі присутні на заході мали змогу переглянути цікавий відео – сюжет про історію створення НАТО та співпрацю України з НАТО.


Презентація книжки Максима Кідрука
 «Не озирайся і мовчи»
6 грудня в центральній бібліотеці ім.Т.Шевченка відбулася презентація книжки Максима Кідрука «Не озирайся і мовчи».





Львівські літератори у Калуші
У неділю 3 грудня до м.Калуша з презентацією книжок завітали літератори з м. Львова. В центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка свою книжку «Козаки. Слов’яни проти орди» презентував Тарас Каляндрук, а в дитячій - Роман Вихор знайомив діток з своєю новою книжкою «Дідова наука».


У неділю 3 грудня до м.Калуша з презентацією книжок завітали літератори з м. Львова. В центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка свою книжку «Козаки. Слов’яни проти орди» презентував Тарас Каляндрук, а в дитячій - Роман Вихор знайомив діток з своєю новою книжкою «Дідова наука».

Тарас Каляндрук – автор багатьох цікавих історичних книжок (розвідок) та документальних фільмів, які вдало поєднують в собі глибоку наукову і талановиту популяризаційну складову. Автор ряду сценаріїв до фільмів та телепередач де виступав і як режисер.

Тарас Каляндрук – відомий український дослідник лицарської культури, автор історичних праць, що стали культовими («Таємниці бойових мистецтв України», «Загадки козацьких характерників») – провів колосальну дослідницьку роботу, зібравши на теренах Слов'янщини багатющий історичний матеріал, який ліг в основу цієї книги. Дослідження доповнюють унікальні зображення археологічних знахідок, давні та сучасні малюнки, світлини, що невідомі широкому загалу.

У новій книзі Т. Каляндрука читач знайде чимало великих і малих відкриттів, які у сукупності творять нове бачення історії виникнення козацтва, абсолютно відмінне від того, що протягом уже не одного століття нав'язується нам московськими окупантами. За фундаментальним підходом до теми слов'янського коріння козацтва та обсягом опрацьованого матеріалу, цю працю, без сумніву, можна поставити в один ряд з «Історією запорізьких козаків» Д. Яворницького та «Слов'янськими старожитностями» П. Й. Шафарика. 

Звичайно, що творчість Тараса Каляндрука викликає шалений спротив наших ворогів і їх прислужників, які намагаються замовчувати не лише праці, а й навіть саме прізвище автора. Але це марні намагання, нова книга радикально вплине на думаючу, ерудовану частину українського суспільства і, впевнений, матиме резонанс за кордоном.

Книжка Романа Вихора «Дідова наука», вводить юного читача в таємничий і привабливий світ виховання неординарних особистостей, здатних у майбутньому врятувати свою націю і світ. Читачі та їх батьки з цікавість слухали письменника. Зустріч дітей із автором була щирою і неймовірно емоційною.

Після заходу письменник всім присутнім дітям подарував свою книжку з автографом. Роман Вихор, окрім того, що пише для дітей, займається і навчає молодь українському бойовому мистецтву, щиро вболіває і робить багато для того, щоб юні українці виросли справжніми патріотами і захисниками своєї землі. 






понедельник, 30 октября 2017 г.

Презентація книжки братів Капранових «Майдан: таємні файли»

26 жовтня 2017 року в Центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбулася презентація книжки братів Капранових «Майдан: таємні файли».
Світлина від Тетяни Лантвіт.
Світлина від Тетяни Лантвіт.
Настав час дізнатися правду про Майдан.
У Революції брали участь мільйони, але що насправді сталося тоді, й досі залишається таємницею.
Що відбувалося за лаштунками Майдану? Хто платив за Революцію? Як ділили владу переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса і Харків?
Герої цього журналістського розслідування не тільки ті, хто стояв на сцені, але й ті, хто ховався за лаштунками, хто їздив до Януковича і хто сперечався з Європою, захоплював адмінбудівлі, сидів у буцегарнях, а також воював, лікував, працював для того, щоб Революція перемогла. Обираючи свідків, брати шукали людей, які були у ключові моменти в центрі тодішніх подій, а також людей, які можуть розповісти правду, – і це були не ті, хто зараз обіймає посаду.

Ця книга – документалістика, основний метод – журналістське розслідування, адже брати Капранови мають досвід бути по той бік телеекрану. Кожен факт, викладений на її сторінках, піддавали перехресній перевірці. За жанром, жартують брати, це документальний фільм, тільки на папері. Видання сповнене доволі гострих і контроверсійних тверджень. Однак письменники дотримувалися усіх журналістських стандартів, тож факти відокремлено від коментарів.

Попри теми смерті, корупції, книга вийшла доволі оптимістичною, твердять брати. Вони переконалися, що Революцію робили не американські агенти чи окремі політичні сили, а увесь народ, а значить, це наша спільна перемога. Є в книзі й окремий розділ, присвячений різного роду кумедним історіям і випадкам. А ще – наприкінці кілька вільних сторінок, щоби кожен міг вписати своє свідчення, свою історію того, де він був під час Майдану і що зробив для своєї країни, аби залишити пам’ять нащадкам, майбутнім історикам.
Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.
Презентація книжки Остапа Українця «Малхут»

22 жовтня 2017 року в центральній бібліотеці ім.Т.Шевченка відбулася презентація книжки Остапа Українця «Малхут».

Остап Українець пише у жанрах історичної прози та фентезі. Як письменник, дебютував у 2017-му оповіданням «Маланка», яке побачило світ у журналі «Світ фентезі». Того ж року в червні в альманасі "Нова проза" вийшло оповідання "Адвент", яке лягло в основу роману "Малхут.
Дебютна книга Остапа Українця, яка вперше була представлена і привернула багато уваги на цьогорічному Форумі видавців, здивувала: велика рідкість, коли молодий прозаїк починає з історичної теми. «Малхут» – не історичний роман у буквальному значенні слова, а віртуозна історична спекуляція. У книзі переплітаються загадкові події XVIII і XIX століть.
Станіслав, шістдесяті роки ХІХ століття. Молодому адвокату і контрабандисту Іґнацію Камінському під час однієї з оборудок до рук випадково потрапляють старі листи, у яких згадується його рідне місто як осердя лицарського ордену, що ставив собі за мету створення політичного союзу вільних країн — відновленої Речі Посполитої. Дебютний роман молодого письменника присвячений пошукам напівміфічного спадку засновників міста, але давні таємниці розгадувати нелегко — надто ж якщо хтось і досі їх ретельно охороняє.
Остап Українець народився в Калуші в сім'ї лікаря-мікробіолога Віталія Григоровича Українця й музикантки, учительки та журналістки Оксани Омелянівни Лісовської .У 2001—2004 роках Остап Українець навчався в Калуській середній школі № 10, у 2004-2005-му — в Івано-Франківській школі-ліцеї № 23 (напрямок — «образотворче мистецтво»), з 2005-го — в Івано-Франківській українській гімназії № 1 з гуманітарним спрямуванням, яку закінчив 2012 року. Того ж року він вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія», у 2016-му здобув бакалаврат за спеціальністю «Філологія» та сертифікат програми «Перекладознавство» й став магістрантом напрямку «Теорія, історія літератури та компаративістика».

У березні 2015 року виступив на науковій конференції «Місто-як-текст: людина в інтер'єрі сучасного міста» з доповіддю на тему «Мономіф Андруховичевого міста» (спільно з Катериною Дудкою). Із 2016 року Остап Українець — гостьовий лектор у літературному клубі «Пломінь», у якому прочитав, зокрема, лекції про Говарда Лавкрафта, ісландську магію, середньовічну поезію та германський епос.

Ще школярем Остап Українець читав в оригіналі твори англомовних авторів. 2012 року у «Всесвіті» опубліковано його переклад уривку з повісті Говарда Лавкрафта «Герберт Вест: реаніматор». 2014 року в тому ж журналі опубліковано його переклад «Спустошеної землі» Томаса Еліота. 2016-го та 2017 року у видавництві Жупанського вийшли два томи перекладів Говарда Лавкрафта (спільна робота Остапа Українця й Катерини Дудки). Також у тих роках і в співавторстві з Катериною Дудкою опублікував у харківському видавництві «АССА» п'ять частин книжкової серії «Коти-вояки».
Патріотична зустріч 
«Повстанська армія на Калуських теренах»

 З нагоди відзначення Дня захисника України та 75-ліття від початку формування Української повстанської армії (УПА)  12 жовтня 2017 року в Центральній бібліотеці  ім. Т. Шевченка відбулася патріотична зустріч.
14 жовтня в Україні щороку відзначається День захисника України  - з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності, військових традицій Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві. Цьогорічне святкування Дня захисника України присвячене 75-літтю від початку формування Української повстанської армії (УПА), яка зробила значний внесок у боротьбу за незалежність нашої держави, формування національної самосвідомості Українського народу, продовжила його військові та державотворчі традиції. Адже, Українська повстанська армія – військово-політична формація Українського визвольного руху, стратегічною метою якої було відновлення української державності.

 Ведуча заходу – працівник бібліотеки  Ольга  Небилович  розповіла  про історію створення Української Повстанської Армії та формування її перших відділів. Заснована УПА на зламі 1942–1943 років і діяла до вересня 1949-го, після чого реорганізована в збройне підпілля, що тривало до середини 1950-х. Через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб. Діяльність УПА була логічним продовженням українського визвольного руху періоду Української революції 1917–1921 років, підпільно-бойової Української військової організації та Організації українських націоналістів (далі – ОУН) 1920–1930-х років. Боротьбу УПА у формі беззбройного опору підхопив дисидентський рух 1960-х років і національно-демократичне відродження кінця 1980-х – початку 1990-х.

Про події визвольної боротьби Української  Повстанської Армії та безпосередню свою участь у ній  з присутніми поділився  станичний  Калуської станиці Братства вояків ОУН - УПА Степан Петраш . Цікавою та змістовною була   розповідь про героїчну боротьбу повстанських загонів у нашому краї та  про відомих командирів УПА історика,  наукового працівника краєзнавчого музею Калущини  Івана Тиміва.       Також на заході  презентував свою нову, дев’яту книгу із циклу «Герої не вмирають» калуський дослідник,  провідний  бібліотекар з краєзнавчої роботи ЦБ ім. Т.Г.Шевченка Микола  Когут. Видання має велике значення для вивчення історії нашого краю, а особливо тієї частини, яка торкається історії УПА на Калущині. Книга містить біографії діячів ОУН – УПА (наших земляків), а також багато фотографій героїв та відомості про їх вшанування в пам’ятниках, дошках чи хрестах на могилах. На закінчення заходу присутні вшанували всіх тих, хто поліг за волю українського народу, славних синів України хвилиною мовчання.
Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.Світлина від Тетяни Лантвіт.