Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

вторник, 26 марта 2019 г.

Презентація книжки Дмитра Іванціва «Журналіст»
24 березня 2019 року в центральній бібліотеці ім. Тараса Шевченка відбулася презентація другої книжки калуського автора Дмитра Іванціва.
Іванців Дмитро Михайлович закінчив філологічний факультет Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. Працював у школі вчителем, кореспондентом багатотиражної газети «Калуський нафтохімік»,  друкується у всеукраїнському літературно-художнього і громадсько-політичного журналі «Перевал». У 2017 році вийшла перша книга новел Дмитра Іванціва «Старомодний роман».  «Журналіст» - це збірка короткої прози, в якій перед читачем постають картини українського минулого 60-70-х років і сучасності. Оповідання, образки, новели, з яких вимальовується цілий світ у своїй глибині та неповторності. Наскрізний головний герой «Дитинства» - хлопчик, що росте, дорослішає, мужніє разом зі своєю державою. Перед нами постає не світ, як його бачить дорослий письменник, а світ, яким побачив його хлопчина, що вміє дивувати та чудуватися кожному дню. Назви оповідань та образків збірки малої прози Дмитра Іванціва чіткі та лаконічні, почасти однословні - «Дідо», «Баба», «Мама», «Школа», «Чорнильниця».  Але за ними – яскраві та знакові події, гумор, іронія, легкий сум та тепла віра. Ця книга як про приємне, так і про наболіле, однак про останнє, на жаль, багато хто воліє мовчати.  Але якщо про зло не говорити, то його менше не стане. Зло не дрімає, воно активне і войовниче. Боротися зі злом означає допомагати добру, поширювати його. Але в книзі Дмитра Іванціва «Журналіст», все ж таки, більше приємних і світлих моментів. Талановитий оповідач створює незабутню атмосферу, а кожна історія залишає у пам’яті приємний спогад про щось своє.
Привітати автора з виходом другої книги прийшли калуські літератори, журналісти, друзі та знайомі. Цікавими були виступи колег по перу  Івана Ткачика, Петра Шевчука, Богдана Сімківа, Володимира Сивобровенка.  Редактор газети «Нафтохімік-Калуш» Василь Ткачук поділився спогадами про часи їх спільної праці з Дмитром Іванцівим. Багато слів пошани було мовлено калушанами Петром Пострильованим, Поліною Овсяновою, Валентиною Корнійчук-Ганущак та іншими. Всі присутні бажали автору творчого натхнення, схвальних відгуків про презентовану книгу, легкого пера та видання нової третьої книги.







Презентація чергової книги калуської журналістки Дарії Ониськів – 
про родину Дяконів
У неділю, 17 березня, в Калуській центральній бібліотеці ім. Т. Г. Шевченка відбулася презентація книги калуської журналістки Дарії Ониськів (Мельник) «Ярослав Дякон: тернова доля галицького інтелігента», яка вийшла з друку на початку січня цього року в Івано-Франківському видавництві «Фоліант».
Книга побачила світ частково за кошти міського бюджету Калуша в рамках діяльності міської комісії з підтримки книговидання місцевих авторів (голова Любов Максимович). Презентація зорганізована музейно-виставковим центром спільно з центральною бібліотекою.
Модерували захід заслужений вчитель України, письменниця Оксана Тебешевська і старший науковий співробітник краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів. Іван Миколайович подав наукову характеристику книги за розділами, використаними джерелами й літературою. Акцентував на новизні даного видання.    
Як наголосила авторка книги, її презентація в Калуші невипадкова. Адже в ці роки минає 100 років з часу, коли родина Дяконів переїхала на Калущину. Тоді о. Григорія Дякона направили парохом у с. Кропивник. У цьому селі він ніс свій священичий обов’язок понад 20 років, водночас з 1927 по 1936 рік виконуючи місію декана калуського ГКЦ. Після його смерті в 1942 році в Кропивник прийшов його син о. Роман Дякон, свій душпастирський послух він ніс тут до 1978 року. Майже 30 років вчителював у селах Калущини інший син о. Григорія Ярослав Дякон, 120-річчю від дня народження якого присвячена книга Дарії Ониськів.  З 1922 року він був учителем у Слободі Небилівській коло Перегінського, з 1925 по 1940 – директором народної школи в Петранці долішній, рідному селі авторки, а з 1940 по 1949 директорував у Голині. Працювала вчителькою і їхня сестра Софія Дякон – у Кропивнику й Тужилові. Калушани й мешканці навколишніх сіл добре знають сім’ю доньки Я. Дякона Віри Пілянської. А пані Віру знають як калуську союзянку старшого покоління, яке перенесло чимало на своєму життєвому шляху та, попри все пережите, залишилося вірним своїм переконанням. На жаль, через стан здоров’я пані Віра не змогла бути присутньою на презентації.
Дарія Ониськів також акцентувала на тому, що священича просвітянська родина Дяконів завжди була активна в громадському житті. Тому невипадково її переслідувала як польська, так і російська чи радянська й німецька влади. Отець Григорій Дякон був серед вивезеного росіянами в 1914–1915 роках галицького греко-католицького духовенства. Я. Дякона разом з іншими студентами Українського таємного університету польська влада заарештувала й кинула до львівської тюрми «Бригідки». Старшого сина Я. Дякона Ігоря в 1943 році гестапо заарештувало разом з іншими оунівцями в Станіславі. У 1947 році його, студента Станіславського медінституту, засудили на 10 років радянських таборів з позбавленням прав на 5 років. А в 1950 році всю сім’ю Я. Дякона (крім нього – дружину Софію, сина Ореста й доньку Віру) виселили в Томську область. Звільнили в 1956-му, а реабілітували аж у 1992-му.
Ярослав Дякон народився 10 січня 1899 року. З 10-річного віку навчався у Львівській гімназії. Брав активну участь у залученні учнів і студентів Львова на похорон Івана Франка. Він також переносив його останки під час перепоховання. Будучи 16-річним гімназистом, Я. Дякон вступив до Легіону січових стрільців. Він також був офіцером Української Галицької Армії. Педагогічну освіту Я. Дякон здобув у Львівській вчительській семінарії, яку закінчив у 1922 р.
Ярослав Дякон досить активно проводив просвітянську роботу. За його сприяння в Слободі Небилівській було збудоване приміщення кооперативи «Праця». Також він допоміг відкрити в цьому селі молочарню. З ініціативи Я. Дякона у 1928 році в Петранці долішній відновила свою роботу читальня «Просвіти». У 1938–1939 рр. з його ініціативи в Петранці долішній була зведена трикласна початкова дерев’яна школа. Оксана Тебешевська наголосила на великій заслузі Я. Дякона в тому, що він зберіг у тайнику разом зі своєю власною бібліотекою «Записник Товариства «Просвіта» с. Голинь з 5.02.1936 р до 3.09.1939 р.». Його у вересні 1991 р. голинським просвітянам передала донька Віра Пілянська.
Присутні на презентації переконалися в неабиякій цінності щоденників, які Я. Дякон вів із 1958 по 1982 р. Почав їх писати в Сибіру і продовжив у Кропивнику, куди приїхав з Сибіру, бо будинок у Львові сім’ї не повернули. Щоденники збереглися в родинних архівах його доньки Віри Пілянської та онука киянина Андрія Дякона. Окреме місце в Щоденниках займають записи, які стосуються діяльності церков. За ними можна прослідкувати, як, що і коли саме забороняли на Калущині як вірним, так і священикам.
Щоденні записи Я. Дякона дають змогу детально відслідкувати життя галицької інтелігенції, яку переслідувала радянська влада й після повернення з Сибіру (не повернули житло, не давали можливості відвідувати церкву, переслідували на роботі тощо). У щоденниках Я. Дякон подає трактування фактів, їх інтерпретацію. А це, як пише у вступній статті  професор Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Олег Малярчук, дозволяє з’ясувати його життєву позицію, яка була виразником «інакодумства» .
Оксана Тебешевська звернула увагу присутніх на презентацію  старовинних фотографій, що збереглися в родині Я. Дякона і більшість з яких (переважно в 1920-х–1930-х рр.) зроблені ним особисто в Кропивнику й Петранці, які поміщені в книзі. На цих світлинах можна побачити, як у першій половині і в середині минулого століття одягалися наші краяни, чим займалися, як виглядав їхній побут.
Своє слово про важливість дослідження сказали кандидат історичних наук Ігор Ільницький, колишній викладач коледжу культури Василь Цапів. Згадала, що розповідав її батько про свого вчителя Я. Дякона й уродженка Петранки калушанка Марія Лукач (Ленів). Вітали авторку й бажали подальших напрацювань директор КЗ «Централізована бібліотечна система» Наталія Воробець, автор меморіальної дошки Ярославу Дякону, яку у січні встановили на приміщенні школи в Петранці долішній, скульптор Ігор Семак, головна просвітянка Калущини Леся Кирилович.
Привітати авторку прийшли знайомі, друзі, однокласники, колишні співробітники, герої її газетних статей. Зацікавилися презентацією й знайомі родини Дяконів.









Поетичні читання "Нас єднають думи Кобзаря"
Відзначити чергову річницю від дня народження славетного українського митця та роковини смерті Великого Кобзаря, послухати його поетичне слово зібралися калуські літератори, громадськість міста, переможці міського конкурсу читців поезії Тараса Шевченка та інші шанувальники творчості геніального поета 10 березня біля пам’ятника Великого Пророка.
 В заході взяли участь: голова калуського міськрайонного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка  Леся Кирилович,  науковий співробітник музею-оселі родини І. Франка Наталія Мельник, учасники недільної школи церкви Різдва Пресвятої Богородиці – Ірина  Антонів, Оксана Паламар та Тетяна Юзьв'як, калушанин, талановитий виконавець шевченкових творів Богдан Библів, калуські митці Богдан Сімків та Ія Ходорівська. 
В поетичних читаннях прийняли участь і лауреати міського конкурсу читців «Вічне слово Кобзаря»  – Тетяна  Фомінська (1 місце), Олександра Дарвіш (3 місце), ведучі дійства Любов Кучерак та Владислав Лялька (2 місце), Катерина Якимечко (Гран-Прі), учасники гуртка акторської майстерності «Овація» ЦХТДЮМ ( керівник Людмила Кохан) Катерина Тимофіїв та Діана Лугова. Пісні на поезії Шевченка виконали відома калуська співачка Богдана та вихованка зразкової вокальної студії «Ліра» Вікторія Келебай. Завершилось дійство легендарним твором Кобзаря – «Заповіт».







Презентація біографічного довідника «Літературна палітра Калущини»

21 лютого в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка, з нагоди відзначення Міжнародного дня рідної мови,  відбулася презентація видання Оксани Тебешевської та Іванни Яцук.
У жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2002 року, цей день відзначають і в  Україні. Мова є душею нації, її генетичним кодом, у її глибинах народилося багато з того, чим може гордитися наш народ. Як море починається з річки, так українське слово – з писемності. Наше слово набирало сили на пергаментах Нестора – Літописця, шліфувалося у творах Григорія Сковороди, Івана Мазепи, поглиблювалось під пером Івана Котляревського, Тараса Шевченка, удосконалювалося Нечуєм- Левицьким, Панасом Мирним, Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою та багатьма видатними українцями. А для того, щоб краще знати рідну мову потрібно знати і письменників рідного краю. Саме про наших краян розповідає короткий бібліографічний довідник «Літературна палітра Калущини». На сторінках книжки-довідника є матеріали про літераторів Калущини, різних за віком, - і поважних, збагачених досвідом та роками, і середніх літ, і зовсім молодих, які шукають свою стежину до величного Храму Слова.
Презентували книгу  її автори: педагог, письменниця, заслужений вчитель України, член Національної спілки письменників України Оксана Тебешевська та завідувач бібліотеки ЗОШ с. Голинь Іванна Яцук. Автори книжки намагалися представити різнобарвну палітру літературної Калущини. Читач знайде в цьому біографічному довідковому виданні короткі відомості про життя, діяльність та  творчий доробок і письменників, уже віддалених від нас невблаганним часом (Антін Могильницький, Михайло Петрушевич, Григорій Цеглинський, Михайло Козоріс, Олесь Бабій та ін.), і сучасних (Василь Ганущак, Анатолій Онищко, Іван Павліха, Ольга Івасів, Юрко Іздрик). Хтось з них уже добре відомий у краї та поза його межами, а когось, можливо, читач уперше для себе відкриє і виявить бажання прочитати його твори.
На презентації виступили безпосередньо і самі автори, відомості про яких увійшли до представленого видання, а саме: Іван Ткачик, Дмитро Іваців, Петро Шевчук, Марія Зьомковська, Надія Кбур, Василь Строчук, Богдан Сімків, Валентина Корнійчук-Ганущак, Ірина Червінська, Олеся Франко, Ігор Кубрак, Богдан Сімків, Степан Петраш. Дмитро Іванців, зокрема, подякував міській владі Калуша за фінансову підтримку на видання творів місцевих авторів.
Присутні на заході учні 9-Б класу ЗОШ №3 з вчителем української мови та літератури Мирославою Вінтонюк  дізналися багато цікавого про письменників Калущини та мали приємну багатьох з них побачити та почути. Працівники бібліотеки підготували  слайд-презентацію про тих відомих літераторів, яких уже немає серед нас.  Автори видання «Літературна палітра Калущини» наголосили, що воно матиме не тільки пізнавальне значення, а й спонукатиме до ближчого знайомства з творами літераторів нашого краю та обов’язково матиме продовження.