Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

Центральна бібліотека ім.Т.Г.Шевченка

вторник, 24 сентября 2019 г.

Презентація книги Дарії Бібик 
«Візьму твій меч»
22 серпня 2019 р. в бібліотечній кав`ярні Центральної бібліотеки імені Т.Г.Шевченка відбулася презентація книги Дарії Бібик «Візьму твій меч».
Захід відбувся в рамках відзначення 28-ої річниці Незалежності України та приурочений до 120-ї річниці з дня народження Володимира Горбового, громадського та політичного діяча, одного із засновників Організації Українських Націоналістів, нескореного борця за Українську державу, соратника Євгена Коновальця, наставника Степана Бандери, багатолітнього політв’язня сталінсько-брежнівських катівень.
Книга присвячена Володимиру Горбовому, котрий за життя отримав народне звання «патріарх нескорених», «президент воюючої української нації». Щоб зрозуміти причину такої пошани, авторці довелося вивчити архівні документи, літературні джерела та спогади.

Народився Володимир Горбовий с. Оболоня Долинського повіту в родині Горбових-Романчукевичів. Він присвятив своє життя боротьбі за створення соборної незалежної української держави. Одного разу давши їй клятву на вірність, не зрадив до кінця життя. Саме присяга стала ключем до всіх основних подій у його житті. Організація Українських Націоналістів залучала його до участі у найважливіших подіях державотворчого процесу. У 1935 р. як адвокат захищав Степана Бандеру на судовому процесі за вбивство польського міністра Пєрацького, в час Другої світової війни він очолював найголовніші етапи підготовки до проголошення Акту про незалежність України 30 червня 1941 р., за радянської сваволі від нього вимагали лише одного – підпису про відмову від боротьби, але доктор Горбовий мав єдину відповідь на всі домагання: «Я давав клятву».
Модерував зустріч викладач Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Олег Ониськів. Авторка, Дарія Бібик, розповіла про процес роботи над книгою та цікаві факти з життя Володимира Горбового. Основний акцент робився на його державотворчій боротьбі.
Книга є краєзнавчою розвідкою. В ній зібрані усі, доступні авторові, матеріали справ українця Володимира Горбового, до котрих долучені і упорядковані письмові і усні спогади очевидців та соратників по боротьбі за вільну, незалежну, україномовну Україну. Книга дає можливість глибше зрозуміти внутрішні і зовнішні процеси українського державотворення. Вона покликана вивести у поле української національної свідомості ім’я велета духу і чину Володимира Горбового, котрий все своє життя присвятив боротьбі за українську державність.




Історичний етюд 
«Тернистий шлях державотворення»

16 липня в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбувся історичний етюд «Тернистий шлях державотворення» з нагоди річниці прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України.
16 липня 1990 року стало важливою датою становлення української державності, адже в цей день Верховна Рада України проголосила Декларацію про державний суверенітет України – історичний документ, який став предтечею ухваленого роком пізніше Акта проголошення незалежності України. В самому документі суверенітет трактувався як «верховенство, самостійність, повнота й неподільність влади республіки в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах». Українська Декларація про суверенітет стала фактично програмою побудови незалежної держави. Проголошувалося, що Україна має своє громадянство, де «всі громадяни рівні перед законом». Єдиним джерелом влади визначався народ України. Хоча Декларації не було надано статус конституційного акту, до Конституції УРСР були внесені статті, що проголошували верховенство українських законів над союзними. Це стало важливим кроком для наповнення Декларації реальним змістом. День проголошення Декларації був оголошений святковим і вихідним на території України. А її перша річниця ознаменувалася велелюдними урочистими мітингами і демонстраціями по всій Україні. Саме боротьба за реалізацію положень Декларації про державний суверенітет України, за власну незалежну державу нарешті привела до прийняття Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
Захід був організований працівниками центральної бібліотеки ім.Т. Шевченка та КЗ "Музейно-виставковий центр", модератор Наталія Мельник – науковий співробітник музею-оселі родини Івана Франка. Присутні переглянули відео сюжети про події буремного 16 липня 1990 року, які підготували працівники центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка, а також заслухали доповідь старшого наукового співробітника краєзнавчого музею Калущини Івана Тиміва «Прийняття Декларації про державний суверенітет, зміст, історичне значення даного документа», історичне повідомлення «Вплив Декларації про державний суверенітет на Конституцію України» підготував старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Олег Відливаний, а про події на Калущині, що передували проголошенню Декларації про державний суверенітет розповіла учасникам заходу науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця» Людмила Андрійчук. Також працівники бібліотеки підготували книжково-ілюстративну виставку «Декларація про державний суверенітет – перший крок до незалежності України».
Історичний етюд продовжили цікаві спогади учасників тих подій, зокрема своїми враженнями поділилися: громадський діяч Петро Цюпа, голова Міськрайонної організації "Конгрес українських націоналістів" Олег Кушлик, калуський просвітянин та громадський діяч Іван Ткачик, громадський активіст, учасник АТО Роман Король та ін. Присутні відзначили, що прийняття Декларації стало першим кроком до відновлення історичної справедливості, відродження української державності як ідеї соборності українського народу та його земель. Цей документ відкрив новий етап в історії нашого народу, проголосивши основні політичні, економічні, соціальні цілі, довгострокові перспективи розвитку Української держави. Декларація стала тією цінністю, яка об’єднала суспільство у непростий час визначення свого майбутнього в серпневі дні 1991 року.




Круглий стіл «Конституція України – основний закон держави»

З нагоди відзначення 23-ої річниці Конституції України 27 червня 2019 року в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбувся круглий стіл «КонституціяУкраїни – основний закон держави». Модерував захід Ониськів Олег Григорович - працівник Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області, викладач Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Учасники круглого столу обговорили коло питань. Зокрема, Ірина Сухарник - суддя Калуського міськрайонного суду ознайомила присутніх з проблемами доступу до правосуддя та реалізацією права судового захисту.
Володимир Кіндюх - начальник відділу організації правової допомоги Калуського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, розповів про те, кому першочергово надається безкоштовна правова допомога.
Роман Бойко - адвокат, висвітлив питання реалізації конституційного права на адвокатську допомогу, а Олег Відливаний - старший науковий співробітник Меморіального музею «Калуська в’язниця», представив характеристики історичних конституційних актів УНР та ЗУНРу.
З доповідями також виступили студенти Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Катерина Шост, Вікторія Андрейко, Соломія Слота та Юлія Копійчук – викладач історії Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ, студенти Калуського коледжу економіки, права та інформаційних технологій ІФНТУНГ.
Працівники центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка підготували історичний дайджест «Конституція України: від Гетьмана до Президента України».





Гості нашої бібліотеки - Світлана Бреславська, Неоніла Стефурак, Василь Бабій, Олег Баган, Віталій Півторак під час презентації проекту-місячника "Євшанів розмай".



 Зустріч з відомою сучасною українською письменницею Дарою Корній та презентація її нових романів «Сузір’я днів і «Місяцівна»

15 травня в центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбулася зустріч з відомою сучасною українською письменницею Дарою Корній та презентація її нових романів «Сузір’я днів і «Місяцівна».
Її називають королевою українського фентезі. Авторка 15 книг, лауреат літературного конкурсу «Коронація слова». Письменниця, яка у своїй творчості звертається до прадавньої міфології, будить у душах українське світовідчуття, відкриває предвічний світ слов’янських богів та духів, світ любові, довіри і взаєморозуміння…
Мешкає Дара Корній (справжнє ім’я – Мирослава Замойська) у Львові, працює у Львівській національній академії мистецтв. Писала спочатку для дитячої аудиторії, для журналів «Ангелятко», «Ангеляткова наука» та для підлітків (журнали «Крилаті», «Однокласник»). Перший її виданий великий твір опублікувало видавництво «Клуб сімейного дозвілля» 2010 року. Це був роман «Гонихмарник», написаний в жанрі міського фентезі. Роман приніс авторці третю премію літературного конкурсу «Коронація слова» у 2010 році в номінації «Роман», був удостоєний відзнаки «Дебют року» від видання «Друг читача» та став лауреатом премії асамблеї фантастики «Портал-2011» – «Відкриття себе» ім. В.І.Савченко. Після «Гонихмарника» були «Тому що ти є» та диптих «Зворотній бік».
Дара Корній представила своїм шанувальникам свої два романи - «Сузір’я днів» та «Місяцівна». «Сузір’я Дів» — це плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за головною героїнею твору, від XVІІІ століття і до наших днів. Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських. Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти. А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею… Дещо інший сюжет «Місяцівни»: Терезу кличуть Місяцівною за незвичну зовнішність, бо таких, як вона, альбіносів, називають людьми Місяця. Щоб здолати зло, Терезі доведеться пройти курс реабілітації в психлікарні, розплутати вузлики страшних родинних таємниць, зазирнути в очі власному майбуттю, повернути на місце чорне серце темного янгола та знайти своє призначення там, де гори підпирають небо.
На зустріч з улюбленою письменницею зібралося чисельне коло її шанувальників, на авторку чекали сюрпризи та подарунки. Було багато цікавих запитань, на які Дара Корній відповідала змістовно та цікаво, пов’язуючи свої розповіді з містичними сюжетами книг. Бажаючі також мали змогу придбати книги автографом автора. З нетерпінням чекаємо наступних зустрічей та презентацій нових книжок!



У центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відкрито для користувачів безкоштовний доступ до електронного архіву періодики LIBRARIA
Із третього травня завдяки проекту компанії «Архівні інформаційні системи LIBRARIA» в центральній бібліотеці імені Тараса Шевченка відвідувачі мають можливість безкоштовно ознайомитись з оцифрованими періодичними виданнями, які виходили у різних регіонах України і поза її межами в першій половині ХХ століття/
Загалом це понад 400 видань, які видавалися різними мовами: українською, польською, німецькою, румунською, ідиш, кримськотатарською та російською. 
Проект компанії «Архівні інформаційні системи LIBRARIA» розпочався ще 2012 року, коли були відскановані перші колекції українських газет наприкінці ХІХ — початку ХХ століть. З часом авторам вдалося охопити періодику аж до 1950-х років. Пошук на сайті можна здійснювати за будь-яким ключовим словом. Крім морфологічного повнотекстового пошуку, доступний також пошук за назвами видань, регіонами, хронологією. Окремо може бути застосований пошук за заголовками статей, а також пошук ілюстрацій за підписами до них. На ресурсі доступні не лише цифрові зображення, а й розпізнані тексти видань з інтерактивними змістами кожного з чисел, що надає користувачам широкі пошукові можливості.
Зайти на сайт (https://libraria.ua) і переглянути оцифровані видання можна і з домашнього комп’ютера. А у бібліотеці за допомогою повного і безкоштовного доступу до архіву української преси користувачі можуть не лише прочитати публікації, а й скачувати як тексти, так і фотоматеріали.
Повний і безкоштовний доступ до архіву української преси відвідувачі  бібліотеки матимуть упродовж півроку. Саме такий термін на користування, відповідно до укладеного договору, надали нашій бібліотеці автори проекту «Архівні інформаційні системи
 LIBRARIA»