11 січня 2015 року в бібліотечній кав’ярні ЦБ ім. Т.Шевченка за участю рідних, товаришів по перу, користувачів бібліотеки відбулась презентація збірки поезій Олесі Франко «Істина життя».
Новий 2015 рік колектив Центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка розпочав із проведення презентації поетичної книжки Олесі Франко «Істина життя».
Олеся Мирославівна походить із славної Франкової родини: вона є правнучкою Онуфрія Франка, рідного брата Великого Каменяра.
Олеся Франко народилася 1965 року в передмісті Калуша – Підгірках. Закінчила Дрогобицьке музичне училище та Івано – франківський педагогічний інститут ім. В. Стефаника. З 2000 року – вона старший викладач фортепіано дитячої музичної школи м. Калуша.
Олеся Франко – поетеса і активна громадська діячка. Член літературних студій "Ка – Ма – Лі - Я" (голова Ірина Червінська – Мандич), "Об'єднані словом" (голова Олександра Геник). Поезії п. Олесі друкувалися у збірнику "Україна - мати кличе нас повстати" (2013), "Відлуння Майдану" (2014), "Осінь у камуфляжі" (2014) та у місцевій пресі.
11 січня 2015 року в бібліотечній кав’ярні ЦБ ім. Т.Шевченка за участю рідних, товаришів по перу, користувачів бібліотеки пройшла презентація поетичної збірки Олесі Франко «Істина життя», що вийшла 2014 року в м. Києві. У книжку увійшли вірші, в яких авторка доносить до читачів свою любов до близьких ій людей – матері Марії та батька Мирослава з родини Франків; до рідної землі, до друзів у житті; до колег по роботі і т.д.
Щастя без рідного дому немає, -
це істина наша, людського життя.
Щастя без рідних також не буває,
без друзів не буде щасливий ніхто.
Розпочалася презентація книги О. Франко «Істина життя» виконанням різдвяної колядки «Добрий вечір тобі, пане – господарю…». До нього спричинилися вихованці дитячої музичної школи, де працює викладачем Олеся Мирославівна Франко. Ведуча презентації Ірина Червінська, голова «КаМаЛії», ознайомила присутніх із життєписом Олесі Франко, наголосивши, що писати гостя розпочала ще у шкільні роки.
« Перші свої поетичні рядки, - розпочала розмову О. Франко, - я присвятила найдорожчій людині – матері. Тому нашу зустріч хочу розпочати словами:
Мамо моя, рідна і єдина,
Ластівка добра та теплоти.
Я для тебе була і є дитина,
Для мене в світі найдорожча ти.
Напевне, вже спонтанно, появилися слова про батьківську науку жити. Пам’ятаю теплоту його рук, щире серце людини:
Батько вчив колись мене:
- Бачиш, доню, поле:
Як на ньому виростить хліб,
То не вродить горе.
Батько вчив колись мене:
Золото – це зрада.
Хліб у хаті та вода
- То життя відрада.
Золоті слова оці
Ношу в серці й нині.
Батька вже, на жаль, нема –
Бог забрав до себе.
На презентації був присутній її хрещений батько Терентій Сімків, якому в жовтні 2014 року виповнилося 90 літ. «Пам’ятаю Олесю маленькою, жвавою, до всього цікавою дівчинкою. Пролетіло 50 років й перед нами красива, талановита жінка й любляча мати. Вона не лишень вчителька музики, але й талановита поетеса. Бажаю тобі здоров’я, гараздів у родині й дальше бути життєрадісною. Ти – гордість матері Марії й Франкової родини».
«Ми з Олесею роки працювали викладачами в Калуському коледжі культури, долучилась до розмови п. Оксана Тацуняк, - зустрічалися не раз. Й не знали, що ми родина. Дружиною Омеляна Франка, діда Олесі, була Анна з Тацуняків – моя родичка. Так що ми з Олесею троюрідні сестри. Вітаю Олесю з виходом книжки поезій «Істина життя» - першої книжкової ластівки. Дай Боже, щоб «зросли і вилетіли із гнізда й інші ластів’ята – поезії».
До розмови долучився Іван Ткачик, голова вітальні «Мистецьке гроно», що діє при ПК «Мінерал». - «У м. Калуші діють літературні вітальні, щоб такі поетеси, як Олеся удосконалювали своє «літературне ремесло». Від свого та від імені членів «Мистецького грона» вітаю п. О. Франко з добрим літературним початком. Так тримати».
Дослідника Івана Тиміва зацікавило: «З ким із родини Франків Олеся підтримує зв’язки?»
- «Доля розкидала франкових родичів по всій Україні й не тільки. Онуки й правнуки проживають у рідних Нагуєвичах, Дрогобичі, Львові, Києві…. З багатьма із них я підтримую зв’язки. Зокрема із Роландом (сином Тараса), Андрієм по Оксані Франком – моїм двоюрідним братом. Знаюся із Романом Гораком, директором музею І. Франка у Львові…»
- Моє життя мало різні барви – й світлі та темні. Як і в кожної людини. Запрошую, - продовжила п. Олеся, - послухати поетичні рядки з вірша: «Доля: я тобі вірна і щира».
Моє життя: і смуток, і печаль.
Як холодно на серці від морозу.
Скувала крила джерело життя.
Вітри надії посилають грози.
Я все питаю: «Доле, чому так?»
Ти не ласкава, а колюча?
А доля тихо промовля:
«Я тобі вірна, знай і щира».
Печаль відступить, мов страшна пітьма,
Як пагінок весни розквітне твоя доля.
Ти тільки вір і пам’ятай:
«Все буде добре. Бог з тобою!»
Від імені батьків, дітей яких навчає у Калуській музичній школі Олеся Франко, виступив п. Роман Рига, батько Божани (переможниці конкурсів) :
- Я й інші батьки дуже задоволені, що віддали наших дітей у клас фортепіано, який веде п. Олеся. Вона готує дівчат не лише музично, але й виховує з них громадян вільної держави – України. За що батьки їй щиро вдячні. Зичимо викладачеві від Бога п. О. Франко міцного здоров’я, подальшого мистецького запалу й усього найкращого у особистому житті.
Про гілку Франкової родини у Підгірках, - розповів краєзнавець Микола Когут, - нагадавши присутнім, що дід Олесі Омелян Франко був головою «Лугу», а вуйко Михайло очолював осередок «Сільського господаря». Інші члени родини перебували чи спряли рухові УПА».
Про спільне перебування перебування на Майдані у Києві нагадав у своїх споминах калуський поет Богдан Сімків.
- Олеся Франко не тільки талановита, як музикант і поетеса. Вона мужня жінка, в чому я мав можливість пересвідчитися в січневі дні 2014 року.
До вітань в адресу Олесі Франко приєдналися також – Леся Геник з поетичного клубу «Поєднані словом» (м. Івано – Франківськ); землячка і кума Зоряна Мельник та літератор Володимир Сивобровенко.
Закінчилась презентація збірки О. Франко «Істина життя» виконанням її вихованцями двох різдвяних колядок «Старий рік минає…» та «Уставай же брате…».
| 
