« Його дорога до Храму Слова»

Вшанування пам’яті калуського педагога, літератора, дослідника, члена Національної спілки журналістів України Ростислава Михайловського.

23 липня в бібліотечній кав’ярні центральної бібліотеки ім. Т. Шевченка відбулася година пам’яті, приурочена сороковому дню смерті Ростислава Михайловського, члена Національної спілки журналістів України, члена Національної спілки краєзнавців України, новеліста, поета, пісняра, автора більше десяти книжок літературно-художнього та історично-дослідницького характеру.
 В творчому арсеналі літератора Ростислава Михайловського близько десяти виданих ним книжок. Це поетичні збірки «На жорнах часу», «Перехрестя семи вітрів», «Ти для всього світу – таємниця», «Дорога до храму слова», збірка пісень (у співавторстві з Сергієм Андрущаком) «Калуш весняний», спортивні хроніки «Підгорецький футбол: погляд з минулого в майбутнє», «Від «Сокола-Батька» до «Фортуни», «Історія негівського футболу», краєзнавчі дослідження «Негівці – історія жива», «Негівська церква Воздвиження Чесного й Животворного Хреста». Знаємо, що в стадії підготовки до друку була його нова поетично-прозова збірка «Серце рідного дому». На заході була презентована і нова книжка для дітей Ростислава Михайловського « Легенди старого міста», приурочена до 580 –тої річниці м. Калуша, яку автор, на превеликий жаль, уже не побачив.
 Ростислав Михайловський, попри його деяку портретність, безумовно був особистістю. Причому особистістю обдарованою, з різнобічними нахилами: газетна, радіо- й тележурналістика, поезія й проза, спортивні захоплення й музично-пісенні уподобання. Компанійський й комунікабельний, він мав доволі широке коло спілкування, чим, власне, насичував й урізноманітнював власне життя та діставав стимул до творчості. Понад 35 років Ростислав Михайловський працював вчителем, зокрема, понад 25 років він віддав праці в ЗОШ №6 . Тут він трудився, щоденно доїжджаючи з рідного села Негівці. В колективі заслужив собі репутацію ініціативної людини, громадського й культурного діяча.
         Село Негівці, в якому проживав змалку і вважав своєю вітцівщиною, не є його місцем народження – на світ з’явився в Заполяр’ї, в російському місті Норільську, куди були виселені в час української партизанки його батьки. Із їх розмов і спогадів, з домашнього виховання, треба думати, й постав той високий патріотичний дух, що повсякчас керував його помислами.
         Закінчив Івано-Франківський державний педагогічний інститут ім. В. Стефаника (1983). Працював вчителем на Львівщині. У 1985- 1990 рр. – викладачем української мови та літератури у Калуському ПТУ №6. З 1990 року – вчителем української мови і літератури ЗОШ №6 м. Калуша.
Народився Ростислав Михайловський 10 травня 1957 року. Його серце перестало битися близько до опівночі 17 червня 2017 року.
        Модератором заходу була  педагог, літератор, член Національної спілки письменників України, Заслужений вчитель України, депутат обласної ради Оксана Степанівна Тебешевська.
       Добрими, щирими спогадами про Ростислава Михайловського поділилися однокурсники Петро Боднарчук, Ірина Турій, Людмила Дороніна; журналісти Петро Шевчук, Дмитро Іванців та калуські літератори Ольга Івасів. Іван Ткачик, Олеся Франко та багато інших, присутніх на годині пам’яті, які були в тісних стосунках з Ростиславом Івановичем.
       На жаль, ще дуже багато він так і не встиг зробити, хоча сподівався компенсувати все на заслуженому відпочинку. Романтик за натурою, лірико-сентиментальний, він вражав вишуканою простотою слова і своїм умінням бачити красу людської душі. Тож, мабуть, на часі видання підготовлених до друку книг Ростислава Михайловського, що і буде гідною пам’яттю про цю людину і про його творчий доробок.