Презентація  роману 

 Людмили Когут "Чічка"

13 жовтня Калуській центральній бібліотеці ім. Т. Шевченка відбулася презентація нового роману сучасної львівської письменниці, прозаїка, авторки жіночих романів Людмили Когут "Чічка".

«Пов’язані любов’ю», «Якби все почати заново», «Сага про…», «Країна розбитих сердець», «Мудрі жінки», «Свої…Чужі…». Її книги зачитують, вони користуються популярністю у читачів і тому зустрічі з нею всі очікували з нетерпінням. Адже теми, які розкриваються в цих книжках вічні, як світ - кохання і зрада, людські взаємини і переживання, пошук істини у нашому непростому житті, заробітчанство.
Головні герої - це прості люди, які живуть поруч, зі складними долями, сімейними драмами, родинними таємницями.

Твори Людмили Когут, за її власними словами, написані про жінок і для жінок. Твір, який авторка представила читачам, це не книга у красивій обкладинці, це історична епопея жіночої долі, в контексті якої охоплена значна частина території України як географічно, так історично, через героїню, її близьких та друзів. В романі розповідається про тернистий шлях красивої жінки на ймення Чічка, яка не тільки вижила серед нелюдських умов кагебіських в'язниць і сибірської штольні, а й залишилася прекрасною жінкою, в яку закохувалися чоловіки.

Трагічні післявоєнні події, які відбуваються у Західній Україні, згодом перекидають читача в далекий Сибір, де Чічка відбуває тюремне ув'язнення нізащо. Але саме там вона зустрічає своє кохання, там його й втрачає.. Народження синочка у спецпоселенні, втрата коханого чоловіка не знесилило, а укріпило, загартувало її молоду душу. Амністована, повертається на Херсонщину до подруги, з якою провела декілька років у сибірських штольнях, і тут знов зустрічає свою життєву половинку.
Героїня роману Чічка, як і кожний українець, хто повернувся з Сибіру, приїхала на побачення в своє помешкання, де народилася і виросла, із своєю рідною домівкою, із рідним маленьким містечком. Але те, що вона побачила перевернула її уяву про нормальних людей. Міський голова, комуніст, через кого вона потрапила в далекі сибірські тюрми, жив собі спокійно з вагітною дружиною у її хаті.
Авторка роману знову показує гарну людську характеристику жінки - Українки, це вміння бути розумною, мати відчуття сумнівів і прощення. Чічка ані на хвилину не показала вбивці її коханого, що їй боляче бачити цього зайду в її хаті, вона йде із своєї домівки горда і милосердна, залишаючи свого ворога наодинці із власними сумнівами і гріхами, за що не буває прощення від Бога, а тільки вічні муки аж до скону. Що, зрештою, так і сталося. Після від'їзду Чічки сімя голови і він сам перенесли багато горя.
Усім радимо прочитати цей роман, бо він про кохання і про тривоги не тільки в житті героїні, а й усього українського народу, що багато вистраждав, але піднявся, здобув Незалежність, а Чічка навіть змогла збудувати із коханим чоловіком нове життя.

Після зустрічі пані Людмила поспілкувалася з читачами та роздала автографи своїм шанувальникам.