Зустріч-спомин 

«Подарую вам квіти на щастя»

22 вересня в центральній бібліотеці ім. Т Шевченка відбулася зустріч-спомин «Подарую вам квіти на щастя», приурочена 60-ти річчю від дня народження калуської поетеси, художниці, композитора та бібліотекаря Людмили Брокс. Також захід відбувся в рамках відзначення Всеукраїнського дня бібліотек.
Народилася Людмила Брокс 17 вересня 1959 року в м. Сиктивкарі ( Автономна Республіка Комі ). Батько диригент оркестру, учасник національно-визвольних змагань 40-их років у Латвії, а мати «інакомисляча» студентка медицини з Київщини. В 1967 році, після смерті батька, оселилися в м. Калуші. Тут, за сприяння брата матері Петра Білецького і ведучих лікарів С. М. Зелика та А. І. Ванчака мати отримала роботу і житло.
Людмила закінчила ЗОШ №4, семирічну музичну школу з класу фортепіано, Калуське культосвітнє училище, відділ бібліотекознавства з відзнакою. Впродовж 15-ти років працювала бібліотекарем в рідній школі, секретарем, керівником літературного гуртка, була активною членкинею літературної студії « Підгір’я».
З-під пера Людмили Брокс вийшло понад триста поетичних і прозових творів, безліч художніх вітань та психологічно тонких кольорових і чорно-білих малюнків ілюстративного та соціального змісту (до 90 з них вдалося зібрати). Писала вона і сценарії до визначних дат української історії та культури. Твори Людмили Брокс були надруковані в місцевій, обласній, іноді й у всеукраїнській пресі. Багато творчої праці доклала вона при написанні історії м. Калуша і Калущини. Людмила Брокс писала також акровірші й сонети і залишила по собі вінок сонетів "Кобзарева слава".
Найближче Людмила Брокс була пов’язана зі школою, передусім великою любов’ю до дітей. Тяжко хвора, в безмежній доброті слугуючи людям, які до неї зверталися, опікуючи стареньку матір-інваліда, Людмила не встигла подбати про долю власного літературного доробку. Упорядкувала літературну, музичну та художню спадщину й підготувала до друку дві книги «Квіти на щастя» та «Пролісок» мама авторки - Марія Север’янівна Білецька на благо підростаючих поколінь, на добро і радість сучасників. Вона була поряд в усі часи, жила болями і радощами дочки, її прагненнями, була порадницею і розрадою. Померла Людмила Брокс 8 квітня 1998 року, у віці 38 років. Похована на новому цвинтарі у м. Калуші.
Приємними та щирими спогадами про поетесу поділилися присутні на заході: двоюрідний брат Людмили Брокс Олександр Білецький, сусідка Марія Бордун, педагог ЗОШ №4 Мирон Іванків, громадський діяч Василь Заник, калуські літератори Іван Ткачик, Богдан Сімків, Петро Шевчук та інші.
А настоятель калуського храму Різдва Пресвятої Богородиці ПЦУ о. Григорій Мороз (який не зміг з поважних причин прийти), просив сказати, що він неодноразово бував в сім’ї Людмили Брокс як духовний наставник. Це були надзвичайно прості, добрі, морально-духовні та талановиті люди. Людмила багато йому читала своїх поезій, а також дуже гарно співала та грала. А найулюбленіше фортепіано Людмили Брокс тепер знаходиться у храмі і на ньому вчаться грати діти з духовної школи.
Вона любила світ. Жіноча чутливість, глибина, що пронизують її твори, - від цієї любові. Сповідувала вічні святі істини, жила ідеалами любові, добра, милосердя і всепрощення. В поезії Людмили Брокс присутня також і невтомна любов до рідної землі, до рідної матінки, яку почитувала понад усе в світі. Кожен може знайти в цих творчих добірках і мудру думку, і красу, і сердечне тепло, якого нам зараз відчутно бракує, і зовсм трошки, як для молодої, змореної фізичними стражданнями, зовсім трішки суму…Візьмімо щонайтепліше з цього джерела любові і понесімо у життя. Тоді здійсниться заповіт поетеси Людмили Брокс – подарувати нам квіти на щастя.